Чесний рокер в Україні — то вже цінність.

The-YurcashБагато людей мене зрозуміють, коли я скажу, що Х-Фактор (і йому подібні)  я не дивлюсь. Дивився тільки один період, коли обставини склалися так, що я був на кількох концертах безпосередньо у студійному залі. Це ще тоді, коли були Detach, The Hipnotunes, П. Пігура. Про те писав статтю. Згадав лише тих, хто запам’ятався. Інших перераховувати немає сенсу. Ау, де вони? Їх немає. Проте найдивніше, що переможця — теж немає. Номінально призначений переможець таки був. «Переміг» і… розтанув, як роса на сонці.

Що правда, є одне виключення — тоді не вразив «Без Обмежень» а зараз вони досить помітні. Заслужено помітні. Хіт за хітом. Ось хоча б останній. У холі студійного залу увагою вони були помітно обділені, і ці хлопці тоді залишились зовсім «без обстежень» публікою. Жартую…

Не те, щоб на сто відсотків не було бажання подивитися, що там буде,  наприклад, в останньому передноворічному ефірі. Сам Х-Фактор і ті фігури у своїй масі, які він, як один з модних проектів на ТБ пропагує, кардинального впливу на українського гладача не мають. У всякому разі ті, кого цей проект примудряється проголошувати переможцем. І тому — слава Богу, що вплив цього каналу на ТБ — не сильно помітний.

Вернімося до трансляції у останній передноворічний вечір. Нічого такого особливого — на екрані Х-Фактор у якості телевізійного фону у кімнаті з ялинкою, святковий стіл.

ЮркешІ от накінець-то — якась музична хвиля просто таки захопила увагу — і мою, і всіх присутніх. То хто такий? Юркеш? Ба — старий, але — абсолютно новий і свіжий, практично вже і не Юрко Юрченко. The Yurcash, не інакше. По-доброму худий, ні на кого не схожий, хіба що по-хорошому чимось змахує на образ Христа.

І ще про пісню Юркеш — на YouTube  є її варіант з назвою «Mutter». Можливо тому, що на музику німецької групи «Rammstein». Показова реакція суддівської колегії — така якась… млява. Річ серйозна і глибока, не соплива, не попсова. Рокова. Укращих традиціях класики року. Коли почули, що пісня на слова Т. Шевченка, зніяковіли ще більше. У автора статті склалося глибоке відчуття, що ці слова поета більш сильно і не скажеш, і на іншу музику — і не заспіваєш. Виявилось, що до серйозної музики, та й до серйозного виконання, судді не готові. А може, їх «заточили» не під те. Так і хочеться запитати — а судді хто? Подивіться на їх реакцію. скріншот-Х-Фактор Стає сумно. В Україні мало добротного року навіть за звуковим, інструментальним посилом. А тут ще й посил словом чіткий і зрозумілий. І головне — актуальний. І це є чи не головною складовою року — інакше навіщо так емоційно давати однобокий звуковий посил глядачам — слухачам?

… І це перший раз, коли я перелопатив практично увесь YouTube, щоб почути весь той свіжак від абсолютно нової, як на мене, рок-групи, високопрофесійної, усим своїм проявом — цікавої. На додаток — цікавої особистості самого Юрченка. Це не те що такий собі яскравий «сome-back». Виходить так, що його як рокера ми просто не знали. Він безумовно грає рок — цікавий, грамотний, на відміну від багатьох тих, хто себе називає рокером. (Не кажучи вже про попсовий О.Е., який давно набив оскомину до повного спротиву). Та й після того, як цю Землю покинув Скрябін, видимої заміни йому не було. До цього часу.

І як не думати про те, що відсутність Скрябіна вигідна і владі, і нашому на загал агітаційно попсовому ТБ.

Про, власне, СТБ і «Х-Фактор» говорити взагалі нічого. Перші місця, як завше, віддають духовним і професійним злидням. Не так? Назвіть хоч якесь виключення! Усі переможці останніх років — у корзині для сміття. І не потрібно прикриватися лозунгом типу «дорогу молодим».

Вийшло так, що дали дорогу бездарним. А обдарованих і талановитих, свіжих і актуальних — показово пожували і показово виплюнули.

Неначе якісь «вредители» на культурному фронті UA. Хоча їм можна і подякувати за те, що показали ближче українцям Yurcash (як і свого часу Hipnotunes). Хочете погоджуйтесь, хочете — ні, але у мене є відчуття, що яскраві особистості для даного проекту  — небажані, і навіть  — болісні. Виключно заради збільшення числа переглядів. Неначе вони були цвяхом у кріслі чи режисерів, чи власників каналу.

Мабуть, таки не те, що правда, скоріше — закономірність, що чесні (професійні, актуальні, талановиті) музиканти у нас — не розкручені. Звичайно, у цьому влада їм не допомагатиме. Та ні в чому не допомагатиме. Їй відверто по-фіг, не помічає, відвертається. А то, раптом виросте ще один Кузьма? Схоже, що таки виріс. На додаток — з неабияким музикальним смаком, з голосом, з професійною командою, і сам — профі.

Такий і нашій владі буде цвяхом. Соткою. Ой.

До того ж, Юркеш вже набомбив стільки цікавого музичного матеріалу, і явно ще стільки зможе… Дай йому Бог сили.

Олімп яскравих українських музикантів (а він уже є дуже містким, і на подив — цікавим) — мій особистий Олімп, поповнився яскравою особистістю. І дай Боже сили їм усім.

 

Сергій Бандура

Редакція може мати думку, відмінну від авторської.

Категории: Art, Culture, Life

Добавить комментарий

Top