Зброя Українця

(стаття розміщена у рубриці «Політика». Це вже вказує на те, що питання політичне тільки тому, що його стримує, і ним маніпулює влада. Це питання не має бути політичним. Це всього – на всього питання захисту і самозахисту, і природнього права кожної людини на нього).

fingers_gunУ становленні української нації зброя була обов’язковим елементом. Чи не так? Потім Москва роззброїла українця, роззброїла націю. Громадянин – частка нації. І громадянин, частина структури нації, став скочуватись до стану беззбройного, вірніше, обеззброєного раба.

Українець обеззброєний. Українець незахищений. Скільки б не було міліціонерів (полісменів, як не назви), безпеки у громадянина більше не стане. Нам уже достеменно відомо, що більше служителей порядку, то більш беззахисніший громадянин.

Моя власна безпека – моє власне завдання, мій природній стан, якого я прагну.

Я не раб, і закон має адекватно відображати моє природнє право на володіння (носіння) зброї, здебільшого такої, яка для мене зручна.

gun-bagВлада! Ти полишаєш мене природнього права на самозахист! На захист життя, здоров’я, благополуччя моєї родини. На захист мого добра. Навіть ту мисливську зброю, яку можна легально купити, я не маю права використати для самозахисту. Бидлу, найчастіше озброєному, яке вдирається до моєї оселі, у будь-якому випадку з недобрими намірами, я на ділі не маю права протистояти зі зброєю в руках. Що ж ви в такому випадку називаєте демократією, і для кого вона? Для тих, хто має наміри вдиратися до наших осель, хто нападає на нас в наших автомобілях, чи без них? Виходить, що так.

Президент Порошенко (і не надійтесь, більше за Вас не проголосую), Кабінет міністрів, захищають інтереси власні, корпоративні,  через систему МВС. Захищають інтереси великого бізнесу. А чиї ж іще – свої університети вони пройшли саме там. Іншої освіти вони, здебільшого, і не отримали – радянську не враховуємо. Тож інтелектуально, психологічно, ментально вони не готові надати нам право на самозахист, як кожній персоні, громадянину.

Влада, яка забороняє громадянам мати зброю, боїться власного народу. Це сказав ще Макіавеллі. У Радянському союзі боялись власного народу – зрозуміло, чому. Влада типу Януковича боялась – теж зрозуміло, чому. Як то кажуть –  бо рило в пуху.

пп. Порошенко, Гройсман – чого боїтесь ви? Ви принижуєте власну націю! Одна тільки наявність фактичної заборони на самозахист – вже з набору диктатури. І не кажіть, що це можна робити з рушницею – спочатку спробуйте покрутитись з дробовиком по квартирі, а ще раніше спробуйте її без проблем оформити, і купити по чи не найвищим у світі цінам.

Казок про додаткову небезпеку розказувати не треба. Право на зброю — елемент не додаткової небезпеки, це є елемент додаткової безпеки.

Незаконна вогнепальна зброя що, мало життів забирає? А скільки грабежів, особливо в останні роки? Сокира, кухонний ніж, арматура,  бейсбольна біта, забирають більше, ніж війна. ДТП забирають більше, ніж війна. Суспільство ніколи не зможе стати ідеальним, це неможливо, з суто фізичних причин. І обеззброєне суспільство не стало кращим чи безпечнішим.

Краще, коли зброя є, ніж коли її немає.

Glock_17Про статистику, яку ви ніколи не наводите, і щодо цифр, панове маніпулятори. Достатньо всього кілька. У країнах, де були періоди заборон на продаж зброї громадянам, і періоди наявності такого права, однозначно поверталися до наявності такого права. Причина проста: тільки громадяни полишалися можливостей на збройний самозахист, рівень збройного бандитизму виростав багатократно. Це і окремі штати США, і Австралія, і країни Європи. То може, вони рахувати не вміють, скажете? А щодо неадекватів, так їх і з незаконними АКМ, ПМ завжди вистачало, і з законними кухонним ножами, і з сокирами, і з виделками, і з бітами. І з вилами.

Хочете цифр? За підрахунками, які аж ніяк не здаються перебільшеними,  в Україні щороку від озброєних нападів гине 7 – 9 тисяч громадян (у США – 200). І за ці 200 знає весь світ, а за наші втрати – мовчок. Помножте, скільки Україна втратила співгромадян з-за тупості, недолугості, боягузства, неграмотності власної влади. Чи від боязкості, що народ їм надає за щось нехороше?

Панове влада, у вас вибір: ви боїтесь, чи ви принижуєте власну націю? Третього варіанту не має. Не кажіть, що це від турботи про нас.  Ми що, страшніші, тупіші, невихованіші за громадян Молдови? Прибалтійських країн, Польщі? Я вже не кажу про громадян Швеції, Голландії, Швейцарії, кінець кінцем, про модель якої поговорили, поговорили, та й забули, і здається так, що наче за вказівкою. І добре, якщо хоч не з Москви.

Якщо забули, то вам на вибір: ви або нас принизили, або задумали повернутися до моделі влади типу диктатура. Тож і не даєте мені права на самозахист, боїтеся, що недурні люди, у випадку чого, можуть згуртуватися проти антинародної влади. Проти народної влади, тобто такої, яка виступає в інтересах народонаселення, тому самому народу немає ніяких причин гуртуватися. До того ж, як показують події останніх років, якщо хтось забув, чи не знав історію, на крайній випадок, люди і беззбройними можуть піти просто на стволи.

fortНе даєте народу права на зброю – за щонайменшої можливості народ озброїться сам. І я не стану засуджувати таких людей. Навіть закопаний у кущах пістолет додає впевненості. І ще. Завжди видається підозрілою влада, яка обмежує моє природнє право на самозахист. Або принижує власний народ тим припущенням, що він, бачте, «не готовий».

У найгірших представників нашого соціуму зброя вже є. Незаконна. Пара сотень баксів  — невелика сума. У інших, не найгірших представників нашого соціуму, немає не тільки законної (законної!) зброї, а навіть права на захист. Чи мало прикладів, коли дідусь вистрелив з рушниці у типа, який ломився у його дім, а потім попав під суд? Та скільки завгодно. У такому випадку мав приїхати полісмен, встановити обставини, похвалити такого діда (громадянина) за пильність, можливо — нагородити, і поїхати з Богом. А у нас – за грати людей за правильні і необхідні по відношенню до своєї сім’ї і майна вчинки.

Для злочину використовують нелегальну зброю. Для тих можновладців, хто зробив вигляд, що не помітив попередню фразу: на злочин ідуть із незаконною зброєю. Законно протистояти можна тільки із законною зброєю. Інакше – втрати життя громадян, їх майна. Так ви чиї інтереси фактично захищаєте? А неадекватам завжди достатньо методів і речей (починаючи від виделки, біти, лома), щоб наробити лихих справ. І я не хочу бути при цьому беззахисним.

Відмітимо, що ми не торкаємось моментів зайнятості (це десятки тисяч робочих місць по країні, ніяк не менш), вигідних торгівельних аспектів, податків від обороту коштів і товарів, безпосередніх і супутніх. Лічимо гроші далі. Навіщо Україні чи не найбільша у Європі армія правоохоронців? Така кількість притамана тільки поліцейським державам. Кого і від кого вони захищають?  Держава не вміє рахувати? Так, вона вже розписалась – не вміє…

fort-21Контроль за вільним обігом зброї – ну звичайно ж  має бути, і жорсткий. До речі, жорсткий —  не значить – заморочливий. Псих, наркоман, випадки з п’янством (у т. ч. за кермом) – звичайно – заборона. Але контроль однозначно не повинен бути у руках (і кишенях МВД). Що, мало нам для прикладу МРЕВ, дозвільних систем, і їх товстіючих співробітників на джипах? Контроль має бути у Мінюсту.

Якось було по телевізору інтерв’ю, у якому депутат ВР запитав у ведучого, чи бачив він, як розмовляють озброєні люди? Питання виявилось для журналіста незрозумілим. У нього не було досвіду обходження зі зброєю. А відповідь виявилась проста і зрозуміла: такі люди розмовляють спокійно, виважено, виявляючи взаємоповагу. Розуміють і відчувають ціну, вагу слова, про необережні вчинки і говорити поготів.

В моїй оселі, за дверима, в середині,  держави немає. І все залежить тільки від тих, хто в ній живе. Мій будинок —  так, на території держави. А по її території ходить всякий люд. І від нього МВД не захистить, завжди поряд стояти не буде, та й армія не завжди готова захистити саме мою оселю, саме мене – як виявилось. Та й для мене моє життя цінніше, ніж для них, погодьтесь. То ж і хочу сейф, у якому лежав би Форт-21, чи Glock-18. І карабін — на випадок, якщо непрохані гості прийдуть до країни. Я хочу бути і вільним, і захищеним. Я буду і спокійнішим, і відповідальнішим.

С. Бондар

 

Категории: Архів

Добавить комментарий

Top