Україна. Поганий танцюрист на роздоріжжі.

go-on«- Що робити, містер Голд?  Справи в державі геть погані.

— Для початку приберіть податки.

— Як відмінити податки? Це неможливо! Не буде чим виплачувати зарплату держслужбовцям!

Так звільніть їх

І це не стільки універсальне правило для подібної ситуації, скільки та суть, яку наші державні мужі не хочуть чути, не хочуть сприймати. Вони вважають головними в державі самих себе. Вони якраз і є по суті своїй представниками тієї когорти — на 95-99 відсотків, які задавали питання у наведеному по пам’яті діалогу з роману Айн Ренд «Атлант розправив плечі». Йдете у владу? Прочитайте! І невипадково роман написаний вихідцем з Радянського союзу – у Сполучених Штатах Америки. Мабуть що було від чого відштовхнутись, і з чим порівняти.

Наші нині привладні таки щось там обіцяли, чимось манили довірливих громадян. Так от, до речі, і вкотре – де ж той анонсований, розтрублений багатократно раз, новий, «принципово новий»! – податковий кодекс? Податкова поліція…, нова ДФС з новою суттю і назвою…, нові принципи відносин з бізнесом… . Хтось (і хто це?…) ось-ось підніме це питання на передвиборчий прапор? Щоб знов забути потім…

Знаки запитання, і багато крапок. Занадто багато…

Далі, знов туди ж, до знаків запитань. Старий заангажований силовий блок — СБУ, МВС (та ж міліція по-суті, як виявилось), «недоторкані» суди. Війна корупції, кінець панування олігархів… Перелік неповний. «Многоточие». А може, то не просто злодії при владі, можливо, то більше ніж державне злодійство, а держзрада, підігрування ворогу… антинародна політика…

Забутий Майдан…

І так далі, і так далі. Безрадісне панування сумних розділових знаків.

Сумно жити в Україні. Сумно вести тут бізнес. Сумно зустрічати друзів і чути, що їхні діти навчаються і працюють не в Україні, а у країнах дійсно демократії. Західної демократії. Сумно чути, що вони, як до речі і я сам, жалкують, що не виїхали 20 років тому назад, коли були молодими. І при цьому радіти, що діти друзів і знайомих — вже там, а не в цьому, здається вічному, болоті. І тривожно, що мої діти… ще тут. І думки про те, що, а чи не краще ще трохи і самому допрацювати і старіти десь там, а не  тут. Вік уже такий, що немає вже часу ні на очікування, ні на боротьбу. Тим більше, як виявилося, перемога в боротьбі зовсім не означає, що будуть правити дійсно переможці, чи переможці передадуть прапор справді достойним. І знов це «многоточие», хай йому грець.

Тривожно і страшно, що активна молодь не піде на вибори (нехай і вкотре сумнівні), а пенсіонери, яким би принципово заборонити ходити на вибори, знов проголосують за живих мерців родом з 90-х, чи за мертвих мерців з нинішньої опозиції. Які і будуть знов правити молодими, і шикарно жити за їхній рахунок.

І знов надія не на нашу владу. З нею, якраз, все ясно – ясніше нікуди. Судимо – за результатами.

Надія вже на «не нашу» владу, а на західну. Ми ж туди пішли, слава Богу? А вони бачать, що українське теля, яке затесалось (чи виявило такий намір) у їхнє вільне стадо, занадто худе, хворе на всі болячки – до речі, добре їм відомі, таких телят зі східної Європи там вистачало.

І тут є моменти. Повторюсь, і зверну увагу — наше українське теля хворе на всі відомі їм болячки, нічого такого «special». Не варто думати, що ми там такі-сякі-супер. І наша державна і казнокрадна сволота теж така крута-непереможна. Там знають, що з цим робити.

Потенціал росту у нашого теляти – двадцятикратний, як стверджують спеціалісти. І таке втрачати не просто жаль чи банально не вигідно, а ще й небезпечно – за телям маячить напів-здохлий, злий, хворий фізично і психічно, неотесаний і безмозглий московський ведмідь. Так що вибір у них дійсно є.

І все ж сумно, що надіятись залишається… не на своїх, вітчизняних героїв. Та й «геройства» потрібно небагато – заборонити корупцію. Поправити – податки, силовий блок, давши їм по руках і задавши новий вектор. Ринок землі. Далі — верховна рада, суди… та відомо все давно!

Сергій Кустовецький

 

Сайт не отримує доходів.

Утримання сайту небезкоштовне. Ніхто з авторів статей не отримує винагороду. Ви можете підтримати наш ресурс. № карти Приватбанку:   5168 7422 0423 3195

 

Добавить комментарий

Top