Податки і майбутнє України

Kudy dali?                   Трохи про першопричини.

Колись, точніше — наприкінці 80-х років, мені випало деякий час працювати у податковій інспекції. У новоствореній податковій. Ніхто з нас ще не знав, що йому робити. Бо не було податків як таких. А от кооперативи вже були. Тобто, з початку були держпідприємства бувшого СРСР, і кооперативи, які платили абсолютно дитячі податки. Ще не було заборон. Фактично, тоді ще недо-держава Україна, в особі якихось радянських посадовців пробувала спускати «до виконання» якісь недолугі інструкції, типу «…що дозволено в описах, тільки те і можна робити». Але вже підприємницька жилка швидко це переборола на принцип, нехай і не зовсім чітко прописаний, на «…що не заборонено, те дозволено». І не посадите.

Підприємництво розвивалось швидше, ніж податкова і податки. Десь за рік після створення податкової з’явився ПДВ, спочатку у дуже примітивних формах. До речі, тодішні варіанти були кращими, ніж зараз.

Оскільки становлення духу підприємництва і того (державного), що придушує його, проходило на моїх очах, можу сказати: в якийсь момент держава почала перемагати. Отримавши перемогу, (злякавшись, а затим і посадивши підприємництво на ціпок), держава залишилась бідною, бо бідним залишились в її основі громадяни. Виключення — ті нетипово сміливі, які відділили себе від держави – а інакше не виходило – і стали багатими (і залишаються ними бути, і досі  так і не співвідносять себе з державою). Лишень подивіться на наших олігархів.

Повернімось до податків. Потрібно зрозуміти, звідки у нас така податкова система взялася. Базу заклали тодішні керівники. Пострадянські (фактично – радянські) керівники з комуністичним світоглядом. Не вміли вони робити іншу систему, окрім такої, яка має залишити основну масу людей бідними і залежними. Я наголошую на слові «залежними».

                      Що може дати існуюча система збирання податків?

Ви хочете жити в Незалежній, при цьому залишатись Залежними?

Іншими словами, скільки не латай українську податкову систему, вона залишиться анти- людською, анти- підприємницькою, анти- бізнесовою, державно- самознищуючою, інструментом придушення і стримування в своїй основі. Скільки монстра не пудри, він залиться монстром, нехай і припудреним.

Це при Сталіні гадали, що можливо зробити багату і сильну державу при бідному громадянині. Економісти (справжні) знають, що така система приречена наперед, то є справа часу.

В нашій цьогочасній країні керівництво вже не так жорстко заточене. Хоча ще і не розуміє до кінця правильної заточеності і рівня своєї затупленості. Нічого, потихеньку зрозуміють, та й підказати є кому, є на кого подивитись, подумати. США взагалі довго жили без податків і податкової системи. І що – бідні? Та ні – і держава найбагатша, і бізнесмени, і громадяни не бідні. Усім вистачає. До багатіїв відношення — як до локомотивів економіки.

         Що робити, і з ким іти далі?

Висновок простий.

Хочете змін? Щоб громадянин, який є базовою клітиною державного організму – був багатим, кріпким, а значить і Держава такою ж — існуючу систему відносин держави і підприємництва потрібно помножити на нуль. На Нуль з великої букви, щоб не вкрався ген придушення громадян і само-придушення державного.

Я не знаю жодних політичних програм у Верховній Раді, навіть теоретизуючих на цю тему. Їх точно немає. Жах. На Майдані, наприклад, говорили, що ПДВ потрібно взагалі прибрати, як однозначно корупційний і стримуючий. Зараз навіть про це  – тиша. (До речі, у США він відсутній).

Єдине, що мені відомо, це партія, не парламентська, з мало мені зрозумілим – «либертаріанським»  (якщо правильно написав), як каже сам засновник, підходом, яка до того ж має свою програму. Називають вони себе «5.10». І податки пропонують теж 5 і 10 відсотків.  Якщо я правильно запам’ятав – мова про податок на оборот і податок соціальний. І все. І всім має вистачити – і громадянам, і державі.

Знаєте інші варіанти? Назвіть!

Мені вже подобається – за відсутністю інших варіантів – я хотів би уже жити в країні з такими правилами, а не з тими, які маємо.

Ще раз хочу привернути увагу – в нашому парламенті відсутні політичні партії, які виступають за кардинальне оновлення відносин підприємництва і держави. Між іншим – що вони , в такому разі, там роблять?  За владу над громадянами борються, так?

Якщо такі є — інколи хтось щось подібне проголошує – давайте програму і – вперед, в життя її.

Тільки так — щоб за однієї умови,  щоб у програмі  було дописано  – чиновникам, які тільки-но заговорять про введення ще якихось «тимчасових», чи постійних платежів – відразу відрізати язика. Тим, які щось подібне змогли б «увести» — рубати руку, чи й голову- зважаючи на важливість питання, можна не вважати сказане велеким перебільшенням.

Якщо чиновник з податкової тільки почне зверхньо говорити з підприємцем – гнати, притому прилюдно.

Що до того, щоб мене не запідозрили з зв’язках з п. Балашовим. Їх немає. Але цікавість до такої непересічної особистості, звичайно ж, є. Існуючу програму був би радий порівняти з ще якоюсь подібною, а ще краще – програмами, але – не можу. За їх відсутністю.  Нема з чим порівнювати…

Висновок: пам’ятаєте про Нуль? Спочатку Нуль, а вже потім 5.10, і інші варіанти, маю надію, що вони будуть. Тільки щоб цифр поменше – і щоб не заплутано, щоб усім зрозуміло.

Незалежній Україні – вільного, багатого, і Незалежного Українця!

Сергій Кустовецький

12.05.16

P.S.

Стаття писалася у травні 2016 року. Щось змінилося? З’явилися слова прем’єра  В. Гройсмана про те, що держава має носити бізнес на руках. Я радий таким словам. Але що зробить Кабмін для того, щоб цей слоган став нормою життя в Україні?

Категории: Архів

Добавить комментарий

Top