Недосягнуті досягнення нашої держави.

 Nashi-dosyagnennyaКожного дня у нашій потенційно прекрасній Україні можна побачити щось приємне. І якусь фігню – теж. Зараз – про останнє.

Був час на реформи. Ну був же… І що маємо? Відтік робочих рук на Захід триває. То тільки від добра  — добра не шукають. А від того, що у нас – шукають, шукають там – де воно є.

Днями говорив з продавцем меблів, дрібним підприємцем. Зробив вигляд, що маю реальний інтерес до спального гарнітуру. Інтерес, до речі, має місце, але не можливість. Продаж у нього так собі…  Він попередив, що замовляти ліжко потрібно десь за місяць.

Мова не про чергу, не тому, що замовлень багато, а тому, що немає кому вже ті меблі виготовляти. Робочі їдуть до Польщі – там краще платять за таку ж роботу. Плюс страхування, соцзахист. Тільки навчились працювати – звільняються, і гайда туди, де краще. Так, він радий був би підняти заробітну плату, щоб робочі тут залишились, щоб не вчити чергового тимчасового робітника, проте – не вийде. Підняли і так до межі, коли вже виробляти стає невигідно.

Він, простий ФОП, розуміє, що платити хорошу зарплату вигідно ще й тому, що платоспроможність населення виросте, а затим виросте і його реалізація, і знову ж таки, доходи.

Так що привіт – Кабмін, Мінекономіки, і всі «розумники», ваші розрахунки – повна фігня, ваші міністерства – фуфло останнє, а ваше місце – біля виробників, як мінімум.  Порахуйте витрати, про податки реальні не забудьте, послухайте їх, які вони вимушені нести затрати, офіційні і неофіційні звичайно ж.

А тоді – застрельтесь. Від стидоби. І нехай на ваші місця, а краще – не на ваші місця, а у повністю нові структури управління державою прийдуть нові люди. Навчені на заході. У яких є голова (з мізками реальними, до речі), очі, і вуха. Без фільтрів. Державники, а не типи, які вчепились до державної цицьки, і зробили себе недоторканими, по-депутатськи офіційно і всі інші — неофіційно.

 

Щодо страйків євробляхерів.

Не подобаються вони мені. Хитрі дуже, їздять як попало, та ще й з нахабним викликом. Хочуть бути особливими і оформити авто дешевше за інших. Не місце таким. Проте питання – а що ж це показало. Останнє – але важливе – показало слабкість т.з. держави. Понаприймали грізних постанов – а вони як страйкували, так і страйкують.

Про те зверну увагу не стільки на слабкість держави, стільки на те, що є першопричиною — на недалекоглядну дурість. Розумні країни, такі як країни Прибалтики, бувшого соцтабору, на початку етапу відходу від соціалізму дали можливість своїм громадянам закупити на Заході дешеві автомобілі. Практично без податків. І ніяк не програли, а виграли, бо виграли люди. Про всяк випадок нагадаю – держава – це люди. Задоволені люди – це спокійна і самодостатня держава. Ніхто нікуди не їде. Держава-мама – у Європу, разом з усім своїм населенням.

А наші ні… На словах – європейський вибір. На ділі, громадянам – зась. Офіційно, на словах — захист вітчизняного виробника, і всі подібні красиві відмовки і відмазки. Та щоб той ЗАЗ був здох ще за комуністів, маленьким! І що з нього вийшло? Правильніше питання – а чи могло з нього щось людського вийти? Звичайно, що ні. Здорова конкуренція, панове – може чули? Томи розрахунків вам потрібні? Чи намив на державних вливаннях? Ви можете заставити людей купувати те гівно на колесках тільки закривши наглухо кордони. А може, це й був ваш варіант розвитку?

Заходу вигідна сильна, самодостатня Україна. Грошей можуть, і хочуть дати купу, а потім ще й списати чимало з того боргу. Не ми перші. Але… Навіщо ж давати, коли все одно розтягнуть по кишенях. Їх навіть збройна агресія не заставила зняти свої ноги з гальм, які не дають рвонути національній економіці. Їм, нашим елітним бюджетним кишеньковим злодіям, невигідно мати в державі сильного і впливового опонента у вигляді моноліту з дрібних та середніх підприємців, які стануть багатими зі свого бізнесу, а не з державного рептюха.

Феодально – олігархічне керівництво нашої держави декларує європейський вибір, а на ділі цей рух саботує. Факти? Вийдіть з кабінетів! Вилізьте зі своїх мерсів і роверів. Подивіться на календар. Візьміть до рук простенькі калькулятори, посидьте біля дрібного та середнього виробника. Їхні доходи мають бути більшими за доходи слуг народу.

Але перед тим – застрельтесь.

Вам же, до речі, є з чого, навіть купляти нікому з вас не доводилось – надарували глоків один одному вдосталь. А нам, до речі, навіть купити не дозволяєте. І чому б то…

Ви — не виправні. Всі, хто був в українській політиці більше року, і не відійшов від неї добровільно – прощавайте.

І ніяких до-побачень.

С. Бондар

Редакція може не поділяти точку зору автора. Редакція не отримує доходів від сайту, автори не отримують гонорар.  Будемо вдячні за добровільні внески для підтримання нашого ресурсу. № карти Приватбанку 5168 7422 0423 3195

Категории: Архів

Добавить комментарий

Top