Х-Фактор. Без емоцій.

x-faktorТак, емоцій було дійсно мало. І коли був ефір, і коли писалася стаття.

Стало зрозуміло, що Телепортал виступив у ролі шостого судді. З ним Національний конкурс не зовсім національний, раз національне SMS-голосування не було вирішальним, і було перекрите масою голосів з ближнього і неближнього зарубіжжя. Севак Ханагян у фіналі – тому підтвердження. Не згодні – кажіть, у чому помиляюсь.

Так, зрозуміло, що попутно – розкрутка самого «Телепорталу». Реклама, бізнес. Не має меж? Чи може, як потім мухи від котлет відділяти доведеться, потрібно було розрахувати заздалегідь. Не тільки мені здалося, що Телепортал національне голосування викривив.

Практично усі передбачення до останнього суботнього ефіру справдилися. У період голосування хотілось відправити цифри 01 та 09.

Можливо те, що організатори вже аж на етапі фіналу обмежили голосування одним голосом, у тому числі і на Телепорталі, саме голосування якось більше зможе відобразити національну приналежність Х-Фактору і відповідно, вибір українських голосувальників. Звичайно, за умови, що SMS-голосування – п’ятий, чи основний суддя, а не статист.

Щодо самого ефіру і останньої трійки конкурсантів.

Незрозуміло взагалі, як туди протяглися милі хлопці з Mountain Breeze. Тобто, щоб вони співали виключно свій репертуар (якщо він для цього достатньо великий, у чому є сумнів), тоді – так, хороші і цікаві музиканти, талановиті, mountain breeze їм на вітрила. Зі світлим майбутнім. А так … виглядали зеленими і слабенькими останні кілька ефірів, коли їх межа стала явною для всіх. Навіщо жаліти? Х-Фактор ще нікого не жалів.

Севак. Приємний і як людина, і як виконавець. Проте виконати пісню Носкова Ханагяну не вдалося навіть без Носкова. Хто слухав оригінал – знає. У дуеті з Носковим за перших же слів стало б видно, наскільки Севак … ненаповнений. Тут було б навіть не так, як з ураганом Катрін, а скоріш, як у випадку з наслідками вибуху ядерного заряду. Попіл. Рівень  Сєвака проявився і поряд з Лободою, навіть її добродушна допомога його не спасла. Можливо, колись він таки стане співаком. СНГ-шним співаком. Але при чому тут його «потенціал» на національному Х-Факторі,  чи його можлива потенційна перемога, про яку по інтернету вперто повзають чутки. Звідки вони взагалі взялися. Хоча  — він у фіналі… Можна буде говорити про престиж Х-Фактору?

Зdetach-verenchykаслужили на повагу DETACH. Ну заслужили ж! І з відомими музикантами європейського рівня, хай і поп музикантами, достойно виглядали, і при тому своє в міру вставили. Свою тему зіграли – без питань, подобається. А за третій виступ — респект, як і за фінт у прямому ефірі зі зміною матеріалу на дійсно більш достойний і бажаніший для фіналу з їхньої точки зору – все Good! Високий рівень ризику був перекритий майстерністю, професіоналізмом, і відвертістю. Не вистачило терпіння у відвертих рокерів без кінця співати те, що не від серця. У цих музикантів є своя, власна точка зору. І це варто додаткових мільйонів балів. Досі окрім DETACH ніхто з конкурсантів її не проявив, хіба що The Hypnotunez. Від них у фіналі теж можна було б чекати чогось подібного, а то і більше. Можливо, тому режисура програми і не стала ризикувати?

Режисери (тренери?) Х-Фактору занадто захопилися навішуванням чужого матеріалу конкурсантам. Пісня – це те, що хоче співати душа. Не хоче – вийде погано, не щиро. Дивно, що Вітерки дійшли до фіналу з чужими піснями. З ними вони – ну ніякі, і їх таким зробили.

Так, виконання чужого «матеріалу» показує діапазон можливостей музиканта. Ні в кого він не може і не повинен бути  дуже широким. Найкращим, чи достатнім, він виявився у The Hypnotunez та DETACH. Це не тільки авторська точка зору – подивився відгуки у інтернеті.

Не подумайте, що автор своєю статтею виражає незгоду і ставить під сумнів результати, які склалися. Якщо призвати на допомогу філософію (пісня тут – є, бізнес – теж тут, давайте ще й філософію до купи) то все, що відбулось на Х-Факторі, має свою, абсолютну ступінь справедливості. Інакше воно просто не змогло б відбутися.

А ми – люди з емоціями, з прагненнями до нового, до змін, як ми самі гадаємо – що на краще. Тому і голосуємо, і переживаємо, сперечаємось.

Фінал перегляну з задоволенням. Там будуть усі найцікавіші музиканти. Ми усі різні, тому їх там не четверо, а тринадцять.

З повагою до всіх точок зору –

Сергій Бандура

Категории: Архів

Добавить комментарий

Top