БПП: фундамент чи камінь спотикання

БПП: фундамент чи камінь спотикання.

В заголовку не стоїть знак запитання.

Уже не фундамент.

Завжди на нашій пям’яті, при зміні влади до провідних провладних партій липли «ділові». Самі рафіновані. При Кучмі – упали під Кучму, хоча поваги до нього самого мали – нуль. Потім більшість з них стали членами партії НУ (Наша Україна). Приблизно за того ж відношення до її лідерів. Хіба що теж надягали на себе якоїсь таємничості, аби здаватися такими ж розумними. Потім, практично ті ж самі, на очах рвонули до «Батьківщини» Тимошенко. Самі-самі сумнівні типи, особливо на низах. Щоб на фоні типу білої-пухнастої самим здаватись чистішими? Якщо у Тимошенко були хоча б красиві лозунги, то після того, як туди позаходили самі «сумнівні» члени (кавички розставлені правильно), дільці від так званого «бізнесу» біля влади пост-дев’яностих, навіть ті лозунги – по факту єдине, що там було — посіріли.

Потім ті самі – до ПР. Тут – без коментарів. Ну видно ж, бачили.

Куди їм було іти потім? Це ж не загадка. Вони вже там. У БПП, в основному. За екзотику – у «Фронт», «Удар», і т.п. У мене немає готової короткої відповіді, наскільки у цьому винувата сама БПП. Звичайно, стояло питання про укріплення «рядів», лав партії. Укріпили. Зкріпили тим, що перекочувало у комплекті в якості зв’язків, напрацювань, схем і звичок. По-суті єдиним, що було, основним, що давало гроші. Радуйтесь – тепер боком вилазить і «партіям», і членам (кавички розставлені правильно).

А якщо не їм почне вилазити  боком, то почне вилазити десь там же антикорупційним органам.

І вкотре знов те саме сумне питання – коли вже в Україні почнуть з’являтися дійсно політичні партії, з ядром ідей, з власною політичною філософією, зі сталими поглядами на розвиток суспільства, нації, економіки, держави? Без ділових, ділові – в бізнес. З професіоналами. Партії, навіть одна назва яких уже буде відштовхувати «рішал» від політики.

Не стверджую, що це відбувається на 100%, і потрібно брати кулемет, а не мітлу. Але хто заперечить, що така, м’яко кажучи, тенденція не існує?

Це породило і продовжує породжувати ланцюг проблем.

                                                Репродукція.

Закріпившись у «партіях», заручившись партійними зв’язками, розраховуючи, що своїх не здають, така система захищає саму себе, і репродукує саму себе. Тобто  — буде пропагувати вибори за партійними списками. Що, такого не зустрічали? Зустрічали… І чим далі, тим частіше.

І знов отримаємо таку саму владу, так як принципи формування — ті самі. Не важливо, іменем чийого обличчя вона названа. Відповідальності — нуль. Якщо відсутня персональна відповідальність, це означає, що відповідальності не несе ніхто. Коли це партія визнавала свою вину? А як би визнала, то що — віддала б владу, хоча і мала б? А от депутат «№», у разі невиконання того-то і того-то, порушивши те-то і те-то, має скласти мандат. Бо порушив волю виборців.

Сергій Кустовецький

Категории: Архів

Добавить комментарий

Top